Система уроків з теми "Дієслово" 7 клас

Тема: «Загальне поняття про дієслово як частину мови». Мета: розширити й поглибити знання учнів про граматичні ознаки дієслова; формувати уміння розпізнавати дієслова серед інших частин мови; вчити доцільно і правильно вживати дієслова у мовленні; спостерігати явища природи; виховувати любов до рідної землі, розвивати творчу уяву. ХІД УРОКУ I. Актуалізація опорних знань Словниковий диктант. Солов'їний, хом'як, в'юн, м'який, дерев'яний, під'їзд, б'є, пам'ятний, верхів'я. — До яких частин мови належать записані слова? (До іменника і прикметника) - Яке слово «зайве»? Чому? (Слово «б'є», бо це — дієслово.) II. Повідомлення теми уроку. Мотивація навчальної діяльності. — Пригадайте, що ми вчили про дієслово у попередніх класах. За відповідями учнів на дошці складається схема-опора: Дієслово позначає що робить?, що робив?, діло предмета .. що зробить ? тощо 1. Робота над вправою 77. 1) Колективна робота. — Прочитайте словосполучення, зна¬йдіть споріднені слова. — До яких частин мови вони належать? — За якими ознаками ви це встановили? 2) Робота у групах. Завдання для груп: 1 — виписати іменники; 2 — виписати прикметники; 3 — виписати дієслова. 3) Перевірка роботи груп. 4) Робота над словниковим словом «сигнал». а) Діти записують слово, підкреслюють букву, яку треба запам'ятати, читають у тлумачному словнику його значення. Сигнал — 1) умовний знак для передачі на відстань яких-небудь повідомлень; 2) те, що служить поштовхом до початку якого-небудь діяння. б) Добір споріднених слів (сигнальний, сигналізувати, сигнальник, сигналізація, сигналити.) в) Природні сигнали. — Природа весь час попереджує нас про зміну погоди, та тільки спостережлива людина може розгадати ці сигнали. Послухайте деякі народні прикмети, запам'ятайте і перевірте їх. • Якщо вітер дує вночі, то вдень буде дощ. • Якщо краплини роси звисають уранці на кінчиках листя, і трави -— припустить дощ. • Ластівки літають високо — на гарну погоду, низько — бути дощу. • Зранку горобці купаються в пилюці — буде дощ. • - Вівці веселі і б'ються — на дощ із грозою. 2. Спостереження за виражальними можливостями дієслів у мовленні. Колективна робота над впр. 78. 1) Розгляньте малюнок. На яку тему можна скласти текст? (Гроза) 2) Добір слів, які передають боротьбу грізних сил природи. Опис зображеного. 3) Порівняйте: вітер налетів хмари оповили море почорніло хвилі добігли загримів грім блискавки розрізали Висновок. Дієслова змінюються за числами. (Доповнюється схема-опора.) З. Хвилинка відпочинку. — А чи всі знають, як правильно треба поводитись підчас грози? Послухайте поради і запам'ятайте їх. (Читають учні.) • Не можна ховатися від дощу під високим самотнім деревом або в скирті сіна під час грози. • Під час грози не купайся! • Не знімайте взуття. Мокра шкіра босих ніг — добрий провідник струму. • Не користуйтеся під час грози радіоприймачами і телефоном. Це дуже небезпечно! 4. Визначення синтаксичної ролі дієслова в реченні. — Прочитайте вірш Т. Шевченка. Чи може малюнок бути ілюстрацією до нього? — Які слова допомогли тобі уявити стан природи? — Назвіть словосполучення з дієсловом, які є в цьому вірші. (Криє (що ?) небо; стогне, виє (як?) звірюкою) — З якою частиною мови пов'язане дієслово? (З іменником) Запис у схему. Граматичний розбір 1-го речення (використовується таблиця). Висновок. Дієслова в реченні найчастіше виступають у ролі присудка (дописується у схему). Додаток Питання усіх відмінків, крім називного  Означення Який? Чий? Котрий? Обставини Де? Куди? Звідки? Як? III. Закріплення вивченого Самостійна робота (впр. 80). - Прочитайте текст, доберіть відповідні до змісту пропущені дієслова. Придумайте заголовок. — Який тип цього тексту? (Текст-розповідь) — Яка основна думка тексту? (Охорона природи, збереження її багатств) IV. Домашнє завдання Вир. 80. Скласти міркування про необхідність збереження багатств природи. V. Підсумок уроку Повторення про дієслово за опорною схемою. Дієслово— позначає дію предмета що робити? що зробити? тощо змінюється за числами пов'язаний з іменником в реченні виступає присудком Тема: «Написання не з дієсловами». Мета: ознайомити з роллю частки не, засвоїти правопис її з дієсловами; збагачувати словниковий запас, розвивати зв'язне мовлення. ХІД УРОКУ  І. Актуалізація опорних знань 1. Словниковий диктант. Сонний, денний, осінній, зрання, районний, змінний, рослинний, годинник. — У поданих словах виділіть корінь і суфікс. Поясніть подвоєння приголосних. ' — До виділених слів доберіть споріднені дієслова. 2. Виправ помилки у схемі. позначає ознаку предмета що робити? що робить? що робитиме? тощо пов'язане з прикметником змінюється за числами в реченні буває другорядним членом речення Дієслово II. Мотивація навчальної діяльності 1. Прочитай і поясни прислів'я і приказки. Ночвами моря не перепливеш. Як не щастить, то й у печі, не горить. Ремесло на плечах не висить і хліба не просить. Доброго не бійся, а поганого не роби. Добрі вісті не лежать на місці. Прочитай слова. Лежать — щастить — висить — горить— перепливеш — просить — роби — бійся — — У прислів'ях знайди антоніми до них. — Завдяки чому ці слова набули протилежного значення? (Завдяки частці не). — А як написана частка не з дієсловами? III. Повідомлення теми уроку IV. .Ознайомлення з новим матеріалом 1. Ознайомлення з правилом написання частки не з дієсловами (самостійно). 2. Колективна робота. Виконання вправи 82. Учні списують речення, розкриваючи дужки, і пояснюють написання дієслів з не. — Знайди серед записаних речень складне. Доведи, що не помиляєшся. (Не щебече соловейко в лузі над водою, не співає чорноброва...) — У цьому ж реченні знайди слова, у яких звуків більше, ніж букв. (Щебече, водою, співає) V. Хвилинка відпочинку — Відгадай загадки, назви дієслова, поясни їх написання. * Хоч ніг не має — біжить, гуляє; не має рота, а все ковтає. (Ручка) * Усіх одягаю, сама одягу не маю. (Голка) * Не гавкає, не кусає, а в дім не пускає. (Замок) • Бачити — не бачить, Чути -— не чує, Мовчки говорить, Добре мудрує. (Книжка) VI. Закріплення вивченого Диференційоване завдання. І група. Закінчіть речення. Діти вирішили турбуватися про птахів і дали слово: пташок не ..., гнізд не ..., пташенят не.... IIгрупа. Закінчіть речення, використовуючи слова для довідок. Правда у вогні не... і у воді не.... Чого не..., про те не.... Слова для довідок; тоне, говори, горить, знаєш. IIIгрупа. Спишіть, розкриваючи дужки, 1 і 2 речення вправи 83. Перевірка виконання завдань. VII. Підсумок уроку — Продовжте речення, правильно вибравши його кінцівку. Частку не з дієсловами завжди буду писати: а) разом; б) окремо. — Замініть вислів синонімом. Поясніть правопис. Не зімкнути очей. Не ловити ґав. Не падати духом. Не задирати носа. VIII. Домашнє завдання Вправа 84. Тема: «Перша і друга дієвідміни». Мета: сформувати способи розрізнення дієслів І-ї і ІІ - ї дієвідміни; вчити вживати дієслова у власних висловлюваннях; виховувати спостережливість, любов до природи, чуйність. ХІД УРОКУ І. Актуалізація опорних знань Постановка проблеми. Прочитайте текст. Чи все в ньому правильно? Якщо ні, виправте помилки. У ЗООПАРКУ Діти завтра підуть до зоопарку Там вони побачили слона, потішних мавпочок. Із захопленням спостерігали за купанням у басейні бегемота. — Визначте особу і число дієслів, виділіть закінчення. Що ви помітили? (Дієслова стоять у 3-й особі множини, але мають різні закінчення.) II. Повідомлення теми уроку III. Ознайомлення з новим матеріалом 1. Порівняльний аналіз особових закінчень дієслів. — Розгляньте таблицю (впр. 116), порівняйте особові закінчення дієслів. — Назвіть дієслова, які мають у закінченнях букви є, є. Які закінчення вони мають у 3-й особі множини? (-уть, -ють) — Назвіть дієслова, що мають у закінченнях букви и, ї. — Яке закінчення у них у 3-й особі множини? {-ать, -ять). — Чому дієслова мають різні закінчення? 2. Самостійне читання правила. Підготовка відповіді на запитання. 3. Колективна робота над розв'язанням проблеми: «Як визначити дієвідміну дієслова?». Складання схеми-опори. Дієслово І-а чи ІІ-а? 3-я особа множини -уть, -ють -ать, -ять І II 4. Виконання вправи 117. IV. Хвилинка відпочинку Гра «Футбол» — «Забити» дієслова у відповідні ворота. V. Закріплення вивченого Пояснювальний диктант. Не б'є, не лає, але й про добро не дбає. Де сила не візьме, там розум допоможе. Не хитруй, не мудруй, а чесно працюй. Не роби нікому того, що тобі не мило. — Визнач дієвідміну дієслів, виділи їх закінчення. VI. Підсумок уроку — Чому у дієслів бувають різні закінчення? — Як визначити дієвідміну дієслова? VII. Домашнє завдання Вправа 118. Тема: «Правопис ненаголошених особових закінчень дієслів теперішнього і майбутнього часу». Мета: розвивати уміння розрізняти дієвідміни дієслів, правильно їх вживати у мовленні; формувати навички правопису ненаголошених особових закінчень; виховувати почуття гордості за свою Батьківщину ХІД УРОКУ І. Актуалізація опорних знань. Самостійна робота Списати; ставлячи дієслова в потрібній за змістом формі. Дуже красиве поле у золоту літню пору. Воно (вигравати) і (мінятися) багатьма барвами. З краю в край (колисатися) хліба. Золотом і міддю (виблискувати) на сонці пшениці і жита. Зеленою стіною (стояти) кукурудза. Граматичне завдання 1. Підкресліть дієслова: I в. — 3-ї особи однини; II в. — 3-ї особи множини. 2. Визначте дієвідміну цих дієслів, виділіть закінчення. II. Мотивація навчальної діяльності Колективна робота над вправою 134. У процесі роботи учні з'ясовують, що саме викликає певні труднощі написання дієслів з ненаголошеними закінченнями. III. Повідомлення теми уроку IV. Ознайомлення з новим матеріалом 1. Робота над правилом. 2. Складання схеми-опори. -є, -є чи -и, -ї? 3-я особа множини -уть, -ють -ать, -ять І - а ІІ-а -е, -є -и, -і 3. Колективне виконання вправи 135. V. Фізкультхвилинка VI. Закріплення вивченого — Прочитай текст. Поясни правопис слів з пропущеними буквами. ...З вікна мартена видно, як ход...ть хвилями, гойда...ться голуба сталь. Майже прозора, як морська вода, як весняне сонце. Видно, як витанцьовує .полум'я, сиплячи всі кольори райдуги. — Про який завод розповідається в тексті? — Де в нашій місцевості розташовані металургійні комбінати? — Яку продукцію вОНИ випускають? — Яку частину тексту .ви прочитали? Придумайте до тексту зачин. Введіть у текст діалог. (Діти працюють у парах.) Перевірка роботи. VII. Підсумок уроку — Над якою орфограмою працювали на уроці? — Що треба зробити, щоб правильно написати ненаголошене закінчення дієслова? VIII. Домашнє завдання Вправа 136. Тема: «Узагальнення знань і вмінь з теми "Дієслово"». Мета: закріпити й узагальнити знання учнів про дієслово як частину мови, його назви, граматичні ознаки; розвивати мовлення; привчати до самостійності, розвивати навички самоконтролю. ХІД УРОКУ І. Організація учнів до уроку ІІ. Актуалізація опорних знань 1. Прочитайте девіз нашого уроку Не просто слухати, а чути. Не просто дивитись, а бачити, Запам'ятовувати, відповідати. — Назвіть дієслова. В якій формі вони стоять? (У початковій) — Одне дієслово (на вибір) змініть за часами. — Одне дієслово (на вибір) поставте у теперішньому часі, змініть за осо¬бами. — Одне слово (на вибір) поставте у минулому часі, змініть за родами. 2. Запишіть речення. Зробіть повний граматичний розбір. Назустріч сонцю золотому усмішка радісна летить. — Накресліть схему цього речення. —Дієслово розберіть як частину мови (за планом). 1) Слово. 2) Частина мови. 3) Початкова форма (неозначена форма). 4) Дієвідміна. 5) Число. 6) Час. . " 7) Особа, рід (якщо є). 8) Член речення. . III. Самостійна робота. Тест «Дієслово» Іваріант 1. Дієслово — це частина мови, що означає: а) назву предмета; б) дію предмета; та.відповідає на питання: а) що? хто? б) що робити? що зробити?; у реченні найчастіше буває: а) присудком; б) підметом; в) другорядним членом речення. 2. Дієслова у теперішньому і майбутньому часі змінюються за: а) числами; б) відмінками; в) особами; г) родами. 3. Підкресли дієслова, що стоять у теперішньому часі. Розуміє, читав, прийде, вказувати, заважає, спостерігає. 4. Утвори неозначену форму дієслова. Ступає —....; думав — ...; радів — .... 5- Визнач час дієслів. Бігала — ...; напише — ...; пам'я¬тає —.... 6. Визнач, до якої особи належать дієслова. Працює — .,.; Сидимо — ...; Погу¬ляю— ...; Кипіти — .... 7. Визнач, яке з дієслів змінюється за родами: а) вчаться; б) думав; в) прилетить. 8. Які дієслова належать до 1-ї дієвідміни? а) Тремтіти, варити, нести; б) рости, зустрічати, жити; в) світити, ходити, любити. 9. Встав пропущені букви.. Дочита...мо, прикл.мо, поглад...мо, каж...мо. 10. Виконай синтаксичний розбір речення. З-за Дніпра випливала велика чорна хмара. II варіант 1. Дієслово — це частина мови, що означає: а) дію предмета; б) ознаку предмета; та відповідає на питання: а) який? яка? котрий?; .. б) що зробить? що робив?; у реченні пов язане з: а) прикметником; б)прийменником; в) іменником. 2. У минулому часі дієслова змінюються за: а) числами; б) особами; - в) родами; г) відмінками. 3. Підкресли дієслова, що стоять у минулому часі. . Збирають, відлетіли, читає, вчити, умивається, нагрівся. 4. Утвори неозначену форму дієслова. Грає — ...;. садив — ...; цвіте — .... 5. Визнач час дієслів. Співає — ...; прибіжить — ...; зібрав —.... 6. Визнач, які дієслова змінюються за особами. а) Ходити; б) малював; в) думає. 7. Визнач рід дієслів. Посміхається — ...; любило — ...; Вивчила — ...; сказав — .... 8. Які дієслова належать до ІІ - ї дієвідміни? а) Чути, ступати, побачити; б) вказувати, сміятися, вживати; в) носити, стояти, родити. 9. Встав пропущені букви. Заточ...ш, співа...ш, зігрі...ш, люб... мо. 10. Виконай синтаксичний розбір речення. Дивляться проліски блакитними очима в небо. IV. Підсумок уроку V. Домашнє завдання Повторити правила. Тема уроку: «Змінювання дієслів за часами». Тип уроку: урок закріплення знань, вмінь і навичок. Форма: нестандартна, урок-гра«Поле чудес». Мета: повторити і поглибити знання учнів про граматичні ознаки дієслова; закріпити вміння визначати часові форми дієслів; вміння відрізняти дієслова від Інших частин мови; вміння утворювати синонімічні відтінки слів; удосконалювати навички каліграфічного письма, знання алфавіту; формувати навички самоконтролю, виправлення граматичних помилок, прагнення говорити чистою українською мовою; розвивати творчу уяву, мовне чуття, культуру мовлення, вміння давати правильні та повні відповіді на поставлені питання; розширювати лексичний запас учнів приказками та прислів'ями; виховувати почуття прекрасного, естетичні смаки, шанобливе ставлення до традицій народу, бажання працювати; виховувати учнів на традиціях народного характеру; прищеплювати любов до рідної землі; розкривати зміст народних звичаїв, фольклору рідного краю; сприяти вихованню національної свідомості та гідності, любові до українських обрядів, поваги до традицій нашого народу.  Хід уроку I. Організація класу II. Каліграфічна хвилинка Стр (середнє з'єднання) ня (нижнє з'єднання) тен (середнє з'єднання) — Складіть слово з цих буквосполучень. Запишіть це слово, пам'ятаючи про з'єднання букв. (Стрітення) — Підберіть синонім до слова «стрітення». (Зустріч) — Хто зустрічається на Стрітення? (Весна з Зимою) — Так, 15лютого,на Стрітення, вперше зустрічаються Зима з Весною. — Що ви знаєте про цей день? Які прикмети? • Якщо під вечір потеплішало, то літо перемогло. • Якщо на Стрітення півень нап'ється води, то хлібороб набереться біди. • Якщо вранці випав сніг — на хороший урожай. • Якщо в цей день не видно сонця, чекай суворих морозів. —Діти, незабаром до нас прийде весна. Тож давайте складемо речення про весну. 1. Навесні повернуться з вирію ластівки, стрижі, шпаки та інші птахи. 2. Весняне сонечко іскриться у кожному листику, кожній травинці. 3. Дзюрчать веселі струмочки, вмивають сонну землю. 4. Навесні з'являться ніжні, пахучі листочки на деревах.) — Встановіть зв'язок слів у реченні. Дзюрчать веселі струмочки, вмивають сонну землю. III. Актуалізація знань учнів. Повідомлення теми і мети уроку — Сьогодні ми всі — учасники гри «Поле чудес», а Якубович — у відпустці. Тому, якщо дозволите, вестиму її я. З метою повторення і поглиблення ваших знань про часові форми дієслів, закріплення вміння визначати їх, у завданнях міститимуться дієслова. А тематика завдань буде пов'язана з весняними обрядовими святами українського народу. 1. Повторення про дієслово. — Щоб розпочати гру, необхідно провести розминку. — Яка частина мови називається дієсловом? (Дієслово — це частина мови, що означає дію предмета і відповідає на питання що робити? що зробити?) — З якою частиною мови пов'язане у реченні дієслово? (З іменником) — Яким членом речення найчастіше виступає дієслово? (Присудком) — Як змінюються дієслова? (1. За часами: теперішній, минулий, майбутній. 2. За числами: однина і множина.) — Як змінюються дієслова теперішнього і майбутнього часів? (За особами і числами. Наприклад: я їду, ти їдеш, він їде — однина; ми їдемо, ви їдете, вони їдуть — множина.) — Як змінюються дієслова у минулому часі? (За числами, а в однині — за родами. Наприклад: я писав, ми писали — за числами; вона писала, він писав, воно писало — за родами.) — Як визначати час дієслова? (Треба поставити питання і встановити, коли відбулася дія.) 2. І відбірковий тур. — Отже, ми готові розпочати гру. Перепусткою до участі в першому турі будуть такі завдання. 1. Змінити за особами дієслова, виділити закінчення (біля дошки — 2 учні) Малювати — Вивчати — у теперішньо у майбутньому му часі часі Малюю малю Вивчатиму ви- ємо вчатимемо малюєш малюєте вивчатимеш ви- малює малюють вчатимете вивчатиме ви- вчатимуть — Зробіть висновок: як змінюються дієслова теперішнього часу? (Дієслова теперішнього часу змінюються за особами і числами.) —Як змінюються дієслова майбутнього часу? (Дієслова майбутнього часу змінюються за часами і числами.) (Перевірка: звірити з дошкою.) — Ви заробили по одному балу. Учні, які безпомилково впоралися із завданням, на полях у зошитах можуть поставити собі плюс. І варіант — Згадайте вірш Т. Г. Шевченка. Спишіть, ставлячи дієслова, записані в дужках, у потрібну часову форму. Підкресліть дієслова, визначте їх час, (Теперішній час) ...(Світати), край неба (палати). Соловейко в темнім гаї Сонце (зустрічати). Тихесенько вітер (вити), Степи, лани (мріяти), Між ярами над ставками Верби (зеленіти). (Т. Шевченко) II варіант — Згадайте вірш Лесі Українки. Спишіть, ставлячи дієслова в потрібну часову і особову форму Підкресліть дієслова, визначте час і особу. (Минулий час) Стоя(ти) я і слуха(ти) весну, Весна мені багато говорй(ти), Співа(ти) пісню дзвінку, -голосну, То знов таємно, тихо шепоті(ти). (Леся Українка) Перевірка: — В якому часі вжиті дієслова у вірші Т Шевченка? (У теперішньому часі) — В якому часі вжиті дієслова у вірші Лесі Українки? (У минулому часі) — Розумники! Поставте собі додатковий бал за усну відповідь. Учні, які виконали завдання без помилок, можуть поставити собі на полях «+». 3. Складіть прислів'я, користуючись цифровими підказками. Запишіть. Підкресліть дієслова, визначте час, особу, число дієслова. — Перші три учні, які впораються із завданням, стануть учасниками І туру гри. Я їх запрошую до дошки. во Яв а до ій во при 7 1 9 2 11 14 4 з. ха тра Юр йде 3 ю. дою, 6 3 13 10 5 12 15 8 Самоперевірка за дошкою. На дошці — таблиця, на якій написано: «Майбутній час, 3 особа, однина») — Прочитайте отримане речення. (Явдоха прийде з водою, а Юрій з травою. Дієслово «прийде» — майбутній час, З особа, однина.) —Як ви розумієте цю прикмету? (Якщо в цей день буде йти дощ, в травні на свято Юрія (6 травня)виросте густа трава.) 4.І тур. — Отже, завдання І туру присвячене святу Явдохи, яке припадає на 14 березня. Що повинні робити на Явдоху ластівки, щоб запрогнозувати скоріше потепління? Це дієслово є частиною прикмети. Відгадайте пропущене з прикмети дієслово «Ластівки ... по землі — скоро затепліє». с т є л я т ь с я — Переможець І туру отримає 2 бали, а учасники — по І балу. — Що ви ще знаєте про свято Явдохи? • В цей день в давнину починався Новий рік. • Кажуть, що яка Явдоха, таке й літо. • Якщо день сонячний — вродить пшениця, а похмурий — просо і гречка. • Як вода капає зі стріхи, то ще довго буде холодно. Хто безпомилково впорався з усіма завданнями І туру гри, поставте собі в аркуш оцінювання 3 бали, хто в чомусь помилився — 2 бали. Ті учні, які згадали прислів'я і розказали їх, в графу «Додаткові бали за усні відповіді» можуть поставити собі 1 бал. 5. II відбірковий тур. — Ось і минула вже зима... Визирнуло сонечко. Прийшла пора проводжати зиму. Свято проводів зими — Масляна. Це останній тиждень перед Великим постом. Протягом тижня ходили в гості, пригощалися варениками з сиром, гречаними млинцями. Тепер повернемося до нашої гри. Перепусткою до участі в II турі будуть наступні завдання. 1. — Прочитайте жартівливу пісеньку. — Як ви зрозуміли слово «впорали»? — Прочитайте ще раз самостійно вірш, визначте, якого часу дієслова зустрічаються у ньому. — Як змінюються дієслова минулого часу? (За родами і числами) — Випишіть дієслова і визначте їх рід. Спить господиня без турботи — Всю вже впорали роботу: Курка буряки прорвала, Гуска сорочки попрала, Кабанець город скопав, Пес дрівцяток нарубав, Когуток обід зварив, Аж хвостичка обсмалив. Кошеня з усіх корів На леваді подоїло, З глечиків вершків зібрало, Масло збило й десь пропало. Перевірка: — Прочитайте дієслова минулого часу, які стоять у чоловічому роді, жіночо¬му, середньому. Хто впорався із завданням, поставте собі«+>> на полях. 2. Анаграма. — Запиши текст, переставляючи склади і утворюючи слова. Підбери заголовок. Підкресліть дієслова. Учасниками II туру стануть ті учні, які дадуть відповіді на мої запитання. тоСвя ляниМас ватриє лийці день-тиж. ноВо восимзуєлі вопроди мизи. диЛю гоприлища дино ноодго цям-линми, рушватмика, реванимика з ромси. биРоли даопуло мизи, конав-ло кояго васпіли й цютанлива. Перевірка: — Скільки триває Масляна? — Чим пригощали люди один одного? — Навколо чого танцювали на Масляну? — Який заголовок ви підібрали? 6. II тур. Отже, завдання II туру. Що робили з опудалом зими на Масляну? с п а л ю в а л и — Як ви вважаєте, для чого спалювали опудало Зими? (Величали Весну, задобрювали Весну закликали Весну швидше прийти.) Переможець II туру отримає 2 бали, а учасники — по 1 балу. 7. III відбірковий тур. Самостійна робота 1. Вправа з підручника (С. 79, впр. 150) 1. Кому легко на серці, до того весь-світ сміється. 2.3 вогнем (не) жартуй, бо опалишся. 3. Тільки той (не) помиляється, хто ні до чого (не) торкається. 4. 3 пісні слово (не) викидається. 5. Сном (не) прогодуєшся. — Спишіть ці речення, розкриваючи дужки. (4, 5 речення) Перевірка: — Які речення виписали? — Як написали частку не з дієсловами? — Хто впорався із завданням, поставте собі«+» на полях. 2. — Завдання Ш відбіркового туру підкаже нам, про яке свято йтиме мова. Виписати дієслова: I ряд — минулого часу, II ряд — майбутнього часу, Ш ряд — теперішнього часу. Якщо ви правильно виконаєте завдання, не пропустивши жодного дієслова, по других буквах записаних дієслів ви прочитаєте назву весняного свята, про яке піде мова у III турі нашої гри. (Записати дієслова по 6 штук у 2 стовпчики.) Вбачав, влаштовувало, гальмуватиме, згинають, зорієнтувалася, квасився, лічила, , ощасливить, перебігають, снився, уносить, уяснив, уявить, уявляє. Перевірка: — Про яке свято піде мова? (Про Благовіщення) 8. III тур. — Існує повір'я, що до Благовіщення «земля відпочиває та.сили набирається». Тому припинялися усі роботи на землі. Увага, завдання Ш туру! Підберіть дієслово, щоб закінчити фразу: «Бог ... голову в землю, щоб розігріти її, і від того будиться вся живина, що спала на землі». в к л а д а є —А тепер пригадайте прикмети, пов'язані з Благовіщенням. Яка погода на Благовіщення, така і на Великдень. • Гарна погода — гарний урожай. • На Благовіщення пташка гнізда не в'є, дівчина коди не плете. • Благовіщення без ластівок — холодна весна. —- Хто згадав прислів'я, може поставити собі додатковий бал за усну відповідь. Із Благовіщенням пов'язаний дуже цікавий звичай нашого народу — топтання рясту. річок та луки рясніли першими весняними квітами, рястом, пролісками, первоцвітами, люди, насамперед хворі й літні, відшукували кущики, роззувшись, босоніж топтали їх. Давайте і ми спробуємо відтворити цей давній звичай. 9. Фізкультхвилинка. Топчем, топчем ряст, ряст. Бог здоров'я дасть, дасть. Ще будем топтати, На той рік діждати. чок не скупав». За тиждень до Великодня, у неділю, яку називали «Вербною», у церквах освячували вербові гілочки. Повернувшись зі свяченими гілками додому, вдаряли ними усіх. Увага — завдання! (Вивішую на дошку текст приказки.) — Вставте дієслово у приказку, примов-' ляючи яку, били вербовою гілочкою. Не я ... — верба..., За тиждень Великдень. — Назвіть граматичні ознаки вжитих дієслів. (1. Б'ю — теперішній час, І особа, однини; 2. Б'є — теперішній час, ПІ особа однини, жіночий рід.) — А які ще прислів 'я та приказки про Великдень ви знаєте? • Дороге яєчко к Великому дню. • На Великдень сорочка, хоч стара, аби біленька. • На Великдень писали писанки і фарбували крашанки. ПІДСУМОК — Над якою частиною мови ми працювали на уроці? (Над дієсловом). — Скільки форм часу має дієслово? (Три) — Як визначати час дієслова? (Треба поставити питання і встановити, коли відбулася дія.) Домашнє завдання Додому вам буде наступне завдання: підібрати і записати в зошит прислів'я і приказки про Великдень. Підкреслити в них дієслова, визначити їх граматичні ознаки