Система уроків з теми "Прислівник"

ТЕМА. Прислівник: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.

МЕТА. Допомогти учням самостійно дослідити лексичне значення,

морфологічні ознаки і синтаксичну роль прислівника; пов’язати ознаки з прикметником і дієприкметником ; навчити дітей розрізняти прислівники в реченні, ставити до них питання; повторити: прикметник, дієприкметник,; сприяти розвиткові аналогічного мислення, вдосконалювати навички самостійної роботи, зокрема роботи з текстом; виховувати інтерес до рідного народу

Комунікативна тема. Історичні постаті. Іван Сірко.

Діагностика знань.

Знати: визначення прислівника, його морфологічні ознаки, синтаксичну роль.

Вміти: розрізняти прислівник у реченні, ставити до нього питання, визначити його морфологічні ознаки та синтаксичну роль.

Тип уроку. Уривок вивчення нового матеріалу на основі самостійного дослідження.

Обладнання. 1. Портрет Івана Сірка.

2.  Тексти про Івана Сірка.

3.  Саморобні книжечки з допоміжними лінгвістичним

матеріалом з теми «Прислівник».

4.  Таблиця «Групи прислівників за значенням».

Епіграф.

Загуділо Запоріжжя, як те Чорне море,

Понеслися козаченки облавою в поле ...

То ж не вітер в полі грає, не орел витає -

Отож Сірко з товариством по полю літає. (Народна пісня)

ХІД УРОКУ

І. Повідомлення теми та мети уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

-  Назвіть частину мови,лексичне значення якої пов’язане з ознакою.

-  Чим відрізняється ознака виражена прикметником, і ознака, виражена дієприкметником?

-  За якими принципами визначено частини мови?

-  Скільки є самостійних частин мови? Які з них ми вже вивчили? А яку самостійну частину ще не вчили?

-  Погляньте на книжечку, яка перед вами. На першій сторінці зверніть увагу на виділені слова «знати» і «вміти». Власне, вони визначають, яким повинен бути рівень ваших знань і вмінь з теми «Прислівник». На уроках ви будете записувати в цю книжечку, що потрібно знати і вміти з кожної теми, а потім перевірятимете себе. Крім того, бажано виписувати прислівники, правопис яких треба запам’ятати.

1.                           Вступне   слово вчителя про Івана Сірка.

-  Серед визначних діячів України почесне місце належить кошовому отаману Запорозької Січі Іванові Сіркові. У ті тяжкі часи йому не довелося навчатися у школі, тому залишився неписьменним. Та природа щедро наділила його розумом і військовим талантом.

Татари, з якими воював Іван Сірко, панічно боялися козацького ватажка, називали його «урус - шайтан». Усе своє життя Іван Сірко провів на війні: у походах проти Туреччини, Криму, Речі Посполитої, Був суворим і нещадним до ворогів, але відзначався великодушністю до переможених або слабших противників, не прагнув військової здобичі. Завжди був для козаків прикладом самовідданості, відваги, винахідливості.

2.                                  Підготовка    до самостійної роботи в групах. Роздача текстів. Пояснення для кожної групи.

І   група. Прочитати текст. Виписати перше речення. Надписати над кожним словом частину мови. Визначити лексичне значення виділенихслів. Підготувати відповідь на запитання: «В якій спосіб прислівники виражають ознаку?».

II група. Прочитати текст. Виписати слова, які відповідають на питання де? куди? як? чому? І не належать до вивчених частин мови. Порівняти кількість питань, на які відповідають іменник, прикметник, займенник, числівник, дієслово з питаннями прислівника. Зробити висновок. Визначити морфологічні ознаки прислівника.

III      група. Прочитати текст. Виписати друге речення і зробити синтаксичний розбір. На основі перших п’яти речень визначити синтаксичну роль прислівника. Скласти речення, у яких прислівник виступав би означенням та іменною частиною складеного присудка.

3.                     Самостійна робота.

4.                     Звіт керівників груп про результати роботи.

Міжгрупова робота. Обговорення результатів дослідження кожної групи. Виступи експертів. Робота в зошитах.

5.                     Узагальнення результатів досліджень.

-  Прислівник теж вказує на ознаку, але відрізняється від прикметника, дієприкметника та дієприслівника. Ознака прислівника непостійна, має узагальнений абстрактний зміст. Прислівники відповідають на велику кількість запитань. Прислівники - незмінні слова. У реченні прислівник виступає переважно обставиною, а в словосполученні - залежним словом.

6.                     Формулювання визначення.

7.                Робота        з підручником. Опрацювання матеріалу нової теми.

8.                     Доповнення вчителя.

-  Зверніть увагу, що прислівник добре, надзвичайно можуть поєднуватися і з прикметниками, і з прислівниками:

надзвичайно здібний                          надзвичайно швидко

дуже добрий                                       дуже добре

11.            Ознайомлення учнів із групами прислівників за значенням з допомогою таблиці.

ІІІ. Закріплення матеріалу.

12.            Підготовка         до самостійної роботи в групах. Пояснення завдань.

I     група. Виписати прислівники з третього абзацу. Усно поставити до них питання, визначити розряд за значенням.

II     група. Виписати слова до тематичного словника. Переказати текст, використовуючи прислівники. Виписати з тексту прислівники часу.

III         група. Скласти і написати три речення про Івана Сірка з прислівниками несподівано, раптом, наперекір. Виписати з тексту прислівники способу дії.

13.                 Самостійна робота.

14.                 Перевірка самостійної роботи учнів. Оцінювання.

15.                 Робота з тематичними та орфографічними словниками, складеними за текстом.

Орфографічний                       Тематичний

вважають                                 знамення

тільки-но                                 військовий хист

одразу ж                                 великодушність

повсякчас                                безкорисливість

не раз                                      неприятель

по-приятельськи                    ореол непереможності

IV. Підсумок уроку.

V.    Домашнє завдання.

Записати визначення і розряди прислівників в саморобну книжечку. Використовуючи прислівники, написати твір-мініатюру на тему: «Чому українці шанують Івана Сірка».

Іван Сірко

Здавна українці вважають Івана Сіркамогутньою особистістю. Дата народження Івана цікаво розповідає легенда. Кажуть, що тільки-но  повитуха піднесла його до столу, він одразу ж ухопив звідти пиріг з начинкою і швидко з’їв. Це нібито було знаменням того, що йому судилось повсякчас гризти

ворогів,і свої й чужі, друзі й недруги всі однаково відгукувались про Сірка як про людину видатного військового хисту. Не раз він визволяв українців з полону. До простих козаків ставився завжди, по-приятельськи.

Часто татари називали Сірка “урус-шайтаном”, тобто руським дияволом. Перебуваючи усе життя на війні. Сірководночас відзначався великою мужністю та рідкісною безкорисливістю. Тому він ніколи не переслідував слабкою ворога. На війні отаман був дивовижно хоробрий і винахідливий. Він умів з десятками козаків розбивати вщент сотні ворогів, а із сотнями молодців перемагати тисячі неприятелів.

Ім'я Сірка -ватажка назавжди залишилось оточене ореолом непереможності.

ТЕМА. Правопис прислівників разом і окремо.

МЕТА. Допомогти учням зрозуміти основні моменти написання прислівників разом і окремо; з’ясувати походження окремих прислівників і, таким чином, сформулювати правила; вправляти учнів у розрізненні прислівників та однозвучних слів; сприяти розвиткові уваги та репродуктивної пам’яті; виховувати любов до рідної землі на прикладі життя Івана Виговського.

Комунікативна тема. Історичні постаті. Іван Виговський.

Діагностика знань.

Вміти: визначати словотвірні елементи прислівників, пояснювати написання прислівників разом і окремо, відрізняти прислівники від однозвучних слів.

Тип уроку. Комбінований урок.

Обладнання: 1. Портрет Івана Виговського.

2.  Тексти про І.Виговського.

3.  Таблиця “Правопис прислівників разом та окремо”.

4.  Орфографічні словники.

Епіграф.

Високо на замці в сю ніченьку Наш гетьман вельможний стояв.

Чи він любувався на річеньку,

Чи слухав, як дощ порощав?

Він голову сиву схилив, як билину,

І пильно орлом позирав на Вкраїну. / А.Метлинський/

Хід уроку

І. Перевірка рівня знань, засвоєних учнями.

Самостійна робота.

а) Утворити ступені порівняння від прислівника важко.

б) Вибрати рядок, в якому всі прислівники написано правильно:

1)  Хтозна-як, казна в чому, якосьто, віч-на-віч.

2)   Ледь-ледь, де-небудь, пліч-опліч, будь-де.

3)   Рано-вранці, стиха-помаленьку, по-сімейному, коли-не-коли.

4)   По-друге, хто зна-коли, як-небудь, будь-що будь.

Перевірка робіт окремих учнів.

ІІ. Повідомлення теми та мети уроку.

ІІІ. Активація опорних знань.

-   Пригадайте, які прикметники називаються повними та короткими.

-   Наведіть приклади кількісних, порядкових та зібраних числівників.

-  Як пишуться складні прикметники, першою частиною яких є прислівник?

-   Наведіть приклади.

1.  Спостереження за мовними явищами.

Пояснення вчителя.

-   Короткі прикметники відмінюються в староруській мові як іменники: ново село, нова села, нову селу.

-      Розберіть слова за будовою і уявіть собі, як би звучали прислівники, коли б другою частиною був повний прикметник:

звисока - з високого; дочиста - до чистого; начисто - на чисте; заново - за нового; помалу - по малому.

Висновок: всі прислівники, утворені сполученнями прийменника з коротким прикметником, пишуться одним словом: затемна, завидна, замолоду, допізна, досита, віддавна, спроста, згарячу, зосліпу, надовго, насухо, потиху, попросту, вповні.

2.  Постановка проблемного завдання:

-   Зробіть висновок, як пишуться прислівники, утворені поєднанням прийменника та повного прикметника:

в основному                      в цілому

-   Чому ці прислівники пишуться неоднаково?

попросту                            по-простому

порізно                               по-різному

востаннє                             в основному

3.     Ознайомлення з прислівниками, утвореними сполученням прийменника з числівником.

Спостереження за мовними явищами.

Завдання: зробити висновок на основі згрупованого мовного матеріалу.

1)  Удвох, удесятеро, втроє, натроє.

2)   По двоє, по четверо, по п’ятеро.

3)   По-друге, по-четверте, по-п’яте.

4)   Вперше, вдруге, вдвічі, втричі.

Вправи на розрізнення прислівників та однозвучних словосполучень.

Завдання: усно скласти речення з поданими словами.

Удвох - у двох руках;

Вперше - у перше вікно;

Начетверо - на четверо козаків;

Заодно - за одно замовлення;

Назовсім - на зовсім суху землю.

4.                   Робота в групах .

Ігрупа. Прочитати текст. Виписати прислівники. Пояснити правопис прислівника довіку. Зробити словотворчий розбір прислівника врозсип.

Скласти речення про І.Виговського з прислівниками безперестанку, дощенту.

ІІгрупа. Прочитати текст. Виписати прислівники. Пояснити правопис прислівника на шкоду. Скласти речення про І.Виговського з прислівниками востаннє, заодно.

ІІІгрупа. Прочитати текст. Виписати прислівники. Пояснити правопис прислівника нізвідки. Записати п’ять прислівників часу з прийменникомв,   що пишуться разом. Скласти речення про І.Виговського з прислівниками наспіх, повсякчас.

Звіт керівників про виконану роботу.

Результати роботи учні записують на дошці. Кращі речення записують у зошити.

IV.           Підсумок уроку.

V.               Домашнє завдання. Скласти розповідь про Івана Виговського, використовуючи прислівники, що пишуться разом та окремо.

ТЕМА. Способи творення прислівників

МЕТА. На основі опорних знань визначити словотворні ознаки

прислівника, способи його словотвору; закріпити вміння учнів розрізняти групи прислівників за значенням; повторити: способи творення слів, морфемний розбір; навчити учнів використовувати прислівники-синоніми та концентрувати довільну увагу під час роз’яснення складних творчих завдань; вдосконалювати орфографічні навички; допомогти учням усвідомити роль Богдана Хмельницького в Історії України.

Комунікативна тема. Історичні постаті. Богдан Хмельницький.

Діагностика знань.

Знати: способи творення прислівників, словотворні ознаки.

Вміти: утворювати прислівники від різних частин мови.

Творчо використовувати: знання і вміння для складання тексту публіцистичного стилю, багатого на прислівники.

Тип уроку. Урок вивчення нового матеріалу на основі аналогічних мовних явищ.

Обладнання. 1. Портрет Богдана Хмельницького.

2. Книга «Гетьмани України».

3. Поема Т. Шевченка «Розрита могила».

4. Тексти про Богдана Хмельницького.

5. Таблиця «Способи словотвору».

Епіграф

                                Ой спасибі тобі, Хмелю,

І превелика шана,

Що врятував Україну

Від польського Хана. (Народна пісня)

Хід уроку

І. Перевірка домашнього завдання.

ІІ. Повідомлення теми та мети уроку.

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

-  Яка частина мови називається прислівником?

-  Яку синтаксичну роль виконує прислівник у реченні?

-   Що є спільного між прислівником та дієприслівником?

-  Які ступені порівняння прислівників ви знаєте?

-   Загляньте у свою книжечку і скажіть, на яку наступну сходинку знань

та вмінь ми повинні піднятись?

-  Пригадайте, що ви знаєте про способи словотвору.

1.   Спостереження за мовними явищами.

На основі таблиці про способи словотвору учні добирають приклади прислівників та складають лінгвістичне повідомлення про способи творення прислівників.

Приклади для аналізу: додому, голосно, взимку, легковажно, пліч-о-пліч, запанібрата.

Способи словотвору
Морфологічний спосіб та його	Неморфологічні способи
різновиди
1. Префіксальний: надзвуковий.	1. Злиття словосполучення в одне
	слово: високоавторитетний.
2. Суфіксальний: осінній.
3. Префіксально-суфіксальний:	2.Перехід слів із однієї частини мови в
прибережний.	іншу: майбутнє.
4. Складання: тисячоголовий, синій-
синій.

2.  Робота з розвитку усного зв’язного мовлення.

Скласти лінгвістичне повідомлення «Способи творення прислівника» на основі таблиці.

3.   Закріплення матеріалу. Робота в групах.

4.   Вступне слово вчителя про Богдана Хмельницького.

-       Ім’я Богдана Хмельницького найчастіше пов’язують з Переяславською радою.

Після битви під Батогом Богдан Хмельницький остаточно зрозумів, що кровопролитні сутички з Польщею можуть тривати безмежно. Щоб перемогти шляхту, потрібні були союзники, а оскільки татари і турки виявилися ненадійними, то Хмельницький вирішив укласти союз із Московщиною. Московський цар радо зголосився взяти під опіку й обіцяв, що українська держава буде незалежною, ось тільки козаки присягнуть на вірність цареві. Союз із Москвою був підписаний у містечку Переяславі 1654р.

Однак Москва виявилася хитрішою. Хоч у 1654р. москалі пішли все-таки з козаками на Польщу, та московські генерали займали землі на царське ім’я, тобто для Москви, а не для України.

Крім того цар зрадив гетьмана, бо почав переговори з Польщею. Незабаром польські війська рушили в Україну. Тоді гетьман вирішив ще раз повстати проти Польщі (та й проти Москви) і відправив своїх послів до Швеції, Туреччини, Молдавії, щоб заручитися підтримкою. Деякі держави обіцяли допомогти. І може, гетьману вдалося б врятувати Україну, але він захворів і помер 6 серпня 1657 року. Хмельницького поховали у церкві в Суботові, котру він збудував своїм коштом.

5.  Самостійна робота учнів з текстом. Пояснення завдань для кожної групи.

І група. Прочитати текст. Виписати з трьох перших речень прислівники, зробити їх словотвірний розбір. Зробити морфологічний розбір слова козацький.

5.           Ознайомлення з прислівниками, утвореними різними способами від іменників.

-       На жаль не всі прислівники, утворені від іменників, пишуться однаково. Чимало сполучень іменників з прийменниками ще не перейшли повністю в прислівники, хоча набули вже прислівникових значень. Слід запам’ятати окремі з них.

Разом                                    Окремо

Абикуди вволю               без відома без жалю

Безустанкуводно             до речі за безцінь

Врозтіч вщерть               уві сні як слід

Дотепер дотла                до сих пір під час

Нарозхват спідсподу у вічі у стократ

6.  Пояснення вчителя. Перехід прислівників у прийменники, частки.

-        Прислівники можуть переходити в прийменники, частки, виконувати функції службових сполучних слів, ставати префіксами в таких словах, як передплати, колобридити, дехто. Перехід прислівників у прийменники і творення похідних прийменників від іменників з прийменниками спричинили плутанину в написанні таких сполучень:

Всередину - в середину ящика;

Вбік - в бік ворога На початку - на початку століття Зрештою - з рештою козаків Тимчасом як - тим часом

7.  Вступне слово вчителя про Івана Виговського.

-       Іван Виговський був високоосвіченою людиною. У битві під Жовтими Водами Виговський, що воював на боці поляків, потрапив до татарського полону. Його викупив Богдан Хмельницький і взяв своїм генеральним писарем. Цю посаду Виговський обіймав дев’ять років, аж до смерті гетьмана.

Після смерті гетьмана козацька старшина була невдоволена політикою малолітнього юрка. Цим скористався Виговський. Він порадив Хмельницькому зректися булави. На козацькій раді в Корсуні Виговського затвердили гетьманом.

Виговський; усупереч Переяславській угоді, зав'язує стосунки з чужоземними державами. У відносинах з Росією він провадить політику очікування.

Далі починається відкрита боротьба з Москвою. Найміцніші були зв’язки Виговського з татарами, які критичної миті за високу платню ясир і пограбування допомагали гетьману.

Після двох років гетьманства Виговського в Україні почався страшний розбрат: місто воювало з містом, син грабував батька, батько-сина. За короткий час тоді змінилося три гетьмани.

8.      Підготовка до роботи в групах. Пояснення завдань для кожної групи.

II                     група. Прочитати текст. Виписати прислівники способу дії, зробити їхсловотворчий розбір. Зробити синтаксичний розбір речення: «Вийшовши з неволі, Хмельницький незабаром став сотником козацького війська.»

III                  група. Прочитати текст. У другій частині тексту замість виділенихсловосполучень вставити прислівники:, скрізь, всюди, знову, згодом, легко урочисто. Зробити словотворчий розбір прислівника навздогін та фонетичний розбір слованеволя.

Завдання для всіх груп.

Використовуючи прислівники, дати усну відповідь на питання:

Чому Хмельницькому не вдалося добитися незалежності України?

6.                           Перевірка         самостійної роботи.

Результати записують на дошці. Аналіз помилок експертами груп.

7. Слухання відповіді на поставлене питання. Експерти визначають кількість вжитих прислівників в усному мовленні.

8.                     Виставлення оцінок за активну роботу на уроці. Перевірка окремих учнівських зошитів.

9.                     Словниковий диктант. /На основі тематичного тексту./

Чигирин, недалеко, невеликий хутір, змолоду, незчисленний, не раз, віч-нa- віч, ненароком.

10.                 Укладання тематичного словника. Пояснення лексичного значення слів. Добір синонімів до виділених слів.

український шляхтич                     урядник козацький старшина      

сотниквернувся з почестями        під стягом Хмельницького.

IV.               Підсумок уроку

V.                   Домашнє завдання.

Використовуючи прислівники, дати письмову відповідь на запитання: Чому Хмельницькому не вдалося добитися незалежності України? Скласти лінгвістичне повідомлення на основі вивченого матеріалу про прислівник.

Зробити словотворчий розбір прислівників надворі, галопом, погано, нещодавно, босоніж.

Богдан Хмельницький

Богдан  Хмельницький — син українського шляхтича Михайла, що був урядником у місті Чигирині й недалеко під Чигирином мав невеликий хутір Суботі в. Змолоду Богдан вчився у школах Києва та Львова, а потім, ще зов­сім юним, вступив до козацького війська. Як козацький старшина, брав участь у незчисленних битвах. Не раз стрічався віч-на-віч з ворогом.

В битві під Цецорою (1620 р.) Богдан втратив батька, а сам потрапив ненароком в турецьку неволю, де пробув 2 роки.

Вийшовши з неволі, незабаром став сотником козацького війська.

Селяни по всій Україні вступали під стяги Хмельницького. У вересні 1648 р. козацьке військо під Пилявцями так само розгромило армію поль­ської шляхти. Через деякий час Хмельницький рушив до Львова, легким способом обложив місто і взяв викуп. Гетьман у грудні цього ж року з почес­тями вернувся до Києва, де його вітали як “нового Мойсея”, що визволив Україну з польської неволі.

                                         Іван Виговський

Іван Виговський, один із спадкоємців Хмельницького, гетьман України в 1657—1659 роках, народився на Київщині на початку 17-го століття,

в православній шляхетській родині. Освіту майбутній гетьман одержав у Києво-Братському колегіумі, вільно володів церковнослов’янською, польською, латинською та російською мовами, був умілим каліграфом.

Іван Виговський став особистим писарем гетьмана і супроводжував його у всіх походах. Згодом він почав одержувати все більше дипломатичних доручень, з якими успішно справлявся, і це дозволило йому зробити блискучу кар’єру. Незабаром він стає генеральним писарем і главою Генеральної канцелярії — фактично міністром закордонних і внутрішніх справ водночас. Ним було створено потужний і ефективний механізм керування козацькою державою. Не останню роль зіграв Виговський у створенні військової розвідки та контррозвідки в Україні, його агенти працювали в Польщі, Швеції, Туреччині, Австрії, Литві, Чехії, у Криму і на Балканах.

У 1654 році Виговський стає одним із найпалкіших прихильників військово-політичного союзу з Москвою. Але після того як Росія зрадила Україну і в 1656 році уклала одностороннє перемир’я з Польщею, Виговський зрозумів свою помилку і почав створювати антипольську коаліцію, до якої увійшли Швеція, Трансільванія і Бранденбург.

Останні роки життя Іван Виговський провів старостою в Барі, містечку в Київському воєводстві. Але подих історії наздогнав його і тут. У цей час на Правобережжі спалахнуло чергове антипольське повстання, і захоплений поляками проводир повстанців назвав Виговського одним із таємних керівників підпілля. Колишнього гетьмана було схоплено і 16 березня 1664 року розстріляно.

ТЕМА. Одна і дві букви н у прислівниках.

МЕТА. Довести, що прислівники можуть творитися тільки за допомогою суфіксів; допомогти учням зрозуміти правило написання н. нн у прислівниках; удосконалювати навички роботи з текстом; вчити будувати зв’язні висловлювання на основі комунікативної теми; виховувати сміливість, безстрашність на прикладі життя П.Конашевича-Сагайдачного.

Комунікативна тема. Історичні постаті. П. Конашевич-Сагайдачний.

Діагностика знань.

Знати: правило написання н, нн у прислівниках.

Вміти: утворювати прислівники способу дії від прикметників; позначати суфікси; пояснювати правопис н, нн у прислівниках. Творчо використовувати: знання і вміння для складання зв’язного тексту з прислівниками способу дії.

Тип уроку. Урок вивчення нового матеріалу на основі спостереження за мовними явищами.

Обладнання. 1 .Портрет П. Конашевича-Сагайдачного.

2.   Тексти про П.Конашевича-Сагайдачного.

3.  Таблиця «Правопис н, нн у прислівниках».

4.   Книга А.Чайковського «Сагайдачний».

Епіграф.

Гей широко залунала

Запорозька честь і слава –

 Сагайдачному дісталась

Та гетьманськая булава! (Народна пісня)

Хід уроку

І.Перевірка домашнього завдання.

а) усна розповідь про Б.Хмельницького з використанням прислівників.

б) самостійна робота учнів на дошці.

1 учень                      2 учень                          3 учень

Утворити ступені порівняння прислівника:

Гарно                        добре                            важко

Зробити словотвірний розбір прислівника:

Зверху                       невисоко                     споконвіку

в) колективний аналіз допущених помилок.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

-   Коли пишеться одна і дві букви н у прикметниках, дієприкметниках?

Наведіть приклади.

-   Назвіть суфікси, за допомогою яких творяться прислівники способу дії.

-   Чим відрізняються прислівники способу дії від прикметників?

-   Спробуйте назвати суфікси прислівників способу дії.

ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку.

1. Спостереження за мовними явищами.

-    Спробуйте вивести правило написання суфіксів н, нн на основі поданого матеріалу:

Старанний - старанно;

Незрівнянний - незрівнянно;

Уважний - уважно;

Багряний - багряно;

Спросоння, підвіконня, попідтинню.

2.  Вступне слово вчителя про Петра Конашевича-Сагайдачного.

-      Сагайдачний - родом із Самбора. Факти біографії, які дійшли до нас, дають підставу стверджувати, що він належав до надзвичайно освічених людей свого часу. Це засвідчує , зокрема, його постійна турбота про розвиток шкіл та освіти на Україні, а також праця «Розмова про унію», яку один із відомих його сучасників, литовський канцлер Лев Сапіга, визначив як «прекоштовний твір».

Вперше ім'я Сагайдачного стає відомим у 1605р., коли внаслідок вдалого морського походу запорожці здобули турецьку фортецю Варну. Гетьман постійно дбав про зміцнення України як держави, захищав релігійні інтереси українців. Скориставшись тим, що в 1620р. у Києві перебував єрусалимський патріарх Теофан, Сагайдачний умовив його висвятити нового православного Київського митрополита.

Сагайдачний став героєм під час захисту Хотина, але заплатив за це життям. Вкритий численними ранами, які він отримав під час Хотинської облоги, Сагайдачний їхав додому у супроводі королівського лікаря. А 20 квітня 1622 року Петро Сагайдачний помер у Києві, поділивши заповітом своє майно між дружиною та братськими школами. Народ уславив гетьмана у своїх піснях.

Г ей, широко залунала Запорозька честь і слава - Сагайдачному дісталась Та гетьманськая булава!

І ніхто не вів так мудро Товариство в чистім полі,

Так братів ніхто не вивів,

Із турецької неволі.

Бо такого ще не було В товаристві отамана,

Ти хоробрий, правий, чесний,

Всі обіцянки тримаєш,

Помагать сусідам в бою Аж під Хотин поспішаєш.

І за справу Владислава Ти боровся під Москвою,

Двадцять тисяч товариства Ти повів туди з собою.

Бо за поміч ти від Польщі Всі права думав здобути,

Що зробив ти для Вкраїни,

Те повіки не забути.

Для могутності народу Дбаєш ти і про освіту,

І на школи ти даруєш

Більшу частку заповіту.

Для добра сусідки -Польщі Перевагу б’єш турецьку,

Сам ти чесний, - то й не дивно,

Що повірив в честь шляхетську...

Гідний муж, за честь лицарську В бою з ран ти упадеш - В злотоверхий рідний Київ Умирати повертаєш.

Закріпив ти Україну,

Славний батьку Сагайдачний, - Каже нарід, «за люльку Дав ти жінку - необачний...»

3.   Підготовка до роботи в групах. Пояснення завдань для кожної групи.

I   група. Виписати з першого абзацу тексту прислівники способу дії,

позначити суфікси та прикметники, від яких вони утворились. Переказати текст про Сагайдачного, використовуючи прислівники способу дії.

II   група. Виписати прислівники способу дії з другого абзацу тексту і

пояснити написання н чи нн у цих прислівниках. Зробити словотвірний розбір прислівника самовіддано. Скласти три речення про Сагайдачного з прислівниками спросоння, несподівано, невизначено.

III група. Виписати з третього і четвертого абзацу прислівники по способу

дії. Зробити синтаксичний розбір передостаннього речення. Скласти два речення про Сагайдачного; використовуючи прислівники зАсуфіксами н, нн.

4.   Самостійна робота учнів у групах.

Під час самостійної роботи учнів в групах вчитель записує на дошці прислівники, вимову яких треба запам’ятати:

Рішуче                               дешево

Боязко                                хороше

Весело                               холодно

Голосно                             чепурно

Г либоко                            широко

Нарівно                            нарізно

Наново                               начорно

Нарівні                               начисто

5.  Звіт керівників груп про виконану роботу.

Керівники груп визначають учнів, які пояснюють виконання кожного завдання. Результати роботи записують на дошці. Найкращі речення про Сагайдачного учні записують у зошити.

6.   Словникова робота.

Складання орфографічного та тематичного словників.

Орфографічний                        Тематичний

Запорожжя                              вступати до лав

Запорізький                             значний розум

Нескінченно                            політичний такт

Несподівано                            під орудою Сагайдачного

Неждано-негадано                 успішно завершувались

IV.Підсумок уроку.

V.    Домашнє завдання.

Скласти і написати правило про написання н, нн у прислівниках.

Утворити прислівники способу дії від прикметників бездоганний, збуджений, незліченний, несказанний.

Скласти речення про Сагайдачного, використавши прислівники невблаганно, неждано-негадано.

ПетроКонашевич-Сагайдачний

Самбірчани завжди схвильовано розповідають про свого земляка Пет­ра Сагайдачного, котрий самовіддано захищав Україну від ворогів. Закінчив­ши школу, Сагайдачний наприкінці XVI ст. вступає до лав Запорозького війська. Тут він завжди відзначався хоробрістю. Маючи значний розум, до­тримуючись політичного такту, він надзвичайно швидко виділився зі свого середовища.

Коли запорозьке військо очолив Петро Конашевич—Сагайдачний, його чисельність почала нескінченно зростати. Вперте ім’я Сагайдачного стає відомим у 1605 p., коли внаслідок морського походу запорожці здобули турецьку фортецю Варну. Наступного року похід закріпив за ним славу ватаж­ка запорожців. Його ім’я знала вся Україна, його страшенно боялись турки і татари.

Під орудою Сагайдачного запорожці неждано-негадано напали на Кафу, спалили турецький флот, здобули фортецю і визволили багато бранців.

Сагайдачний невблаганно воював з ворогами. Всі його походи успішно завершувались. Сагайдачний заповів велику суму грошей на різні благодійні цілі.